Деснянський міжрайонний відділ на виконання доручення ДУ "Київський міський Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" направляє Вам інформацію від 26.05.2025р. No Вн.-961 /2025 «Міжнародний день захисту дітей – 1 червня 2025 року».

Міжнародний день захисту дітей відмічається щорічно 1 червня, започаткований

рішенням конгресу Міжнародної демократичної федерації жінок в Парижі у 1949 році, впершесвяткувався у 1950 році. Емблемою свята є зелений прапор, у центрі якого на земній кулі зображуються п’ять різнокольорових фігурок дітей. Колір прапора символізує родючість, гармонію і розвиток, фігурки – різноманітність і терпимість. Земна куля об’єднує всіх людей як родинний дім. Згідно з міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років, тобто до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 Сімейного Кодексу України). Станом на 1 січня 2023 року, в Україні було майже 67 тисяч дітей, які потребували батьківського піклування. З них, понад 40 тисяч перебували під опікою та піклуванням. Опіка встановлюється над дітьми до 14 років, а піклування - над дітьми від 14 до 18 років).

У Міжнародний день захисту дітей у суспільстві піднімаються питання дотримання прав дітей, належного рівня охорони здоров’я, забезпечення комфортних умов проживання, повноцінного розвитку кожної дитини як особистості, захисту від фізичного і морального насильства. Головним інструментом захисту та реалізації прав дітей є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у листопаді 1989 року. Країни, що підписали Конвенцію, гарантують право кожної дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я і засобами лікування хвороб та відновлення здоров’я. .

За даними КНП «Київський міський інформаційно-аналітичний центр медичної

статистики», первинна захворюваність серед дітей міста Києва у віці 0-14 років у 2024 році, в порівнянні з 2023 роком, зросла на 4,56%; у віці 15-17 років, увага, – на 21,55%. Така динаміка зростання захворюваності дітей, особливо у підлітковому віці дуже турбує, адже 7-8 років тому серед дітей у віці 0-17 років спостерігалася чітка тенденція до зниження захворюваності і поширеності хвороб. Для порівняння, первинна захворюваність працездатного населення зросла за рік на 0,64%, осіб пенсійного віку – на 5,09%.

Хоча травматизм серед дітей у віці 0-14 років у 2024 році, в порівнянні з 2023 роком, незначно знизився, проте дорожньо-транспортний травматизм в цій віковій групі тільки за останній рік продемонстрував зростання в 1,9 рази, а серед дітей 15- 17 років – навіть у 2,8 рази. На 12,1% за останній рік збільшилась кількість випадків отруєнь підлітків 15-17 років внаслідок токсичної дії речовин, переважно немедичного призначення. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх факторів стали причиною інвалідності 74 дітей столиці у віці 15-17 років у 2023 році та 91 дитини – у 2024 році. Сухі цифри статистики окреслюють шляхи захисту дітей від захворювань і травм, накладають на дорослих людей відповідальність за те, що відбувається.

Тривалі негативні події в Україні, пов’язані з епідемією коронавірусу і наступними випробуваннями воєнного стану порушили звичний процес життя і навчання дітей, здійснили суттєвий вплив на психофізичний стан підлітків. У підлітковому віці психіка є особливо вразливою, оскільки зазнає істотної внутрішньої перебудови. В екстремальних умовах воєнного конфлікту цей процес внутрішніх особистісних трансформацій ускладнюється та обтяжується низкою негативних психотравмуючих чинників, які погіршують стан соматичного здоров’я. Це має мотивувати лікарів, батьків, вчителів до створення надійних систем підтримки і глибшого розуміння емоційного стану підлітків

Проблеми фізичного виховання під час воєнного стану відійшли на останнє місце. Опубліковані результати наукових робіт з визначення фізичного стану та ментального здоров’я дітей показали, що рухова активність школярів на сьогодні нижча належного рівня. Є нагальна необхідність підвищення рівня фізичної підготовленості, відновлення психоемоційного та фізичного стану школярів. Визначена ВООЗ норма фізичної активності для дітей віком від 5 до 17 років складає щонайменше 60 хвилин помірної фізичної активності на день, а також щотижня – інтенсивні заняття з переважанням навантажень аеробного характеру.

Дослідження виявили незбалансованість раціонів дітей, якісні порушення вигодовування, зниження забезпеченості кальцієм. При добовій нормі для дітей у віці 1-6 років вживання щодоби 800 мг кальцію діти в середньому отримують 232 мг, що поволі формує аліментарний дефіцит, особливо в умовах зниженого вживання молочних продуктів в дитячих раціонах. Кальцій – незамінний мікроелемент для формування кісткової маси, особливо в період росту дітей. Максимальне засвоєння кальцію в кишківнику можливе тільки при надходженні в організм і синтезі під дією сонця вітаміну D. Порушення кальцієвого обміну супроводжується ортодонтичними захворюваннями, деформаціями шелепи і зубів, частота яких у дітей в країні більше 80%. Серед причин – дефіцит кальцію, особливо в період формування до 12 років зубо-щелепної системи. Дефіцит кальцію і вітаміну D створює і ортопедичні проблеми. Остеопороз зачіпає дитячий вік. Кажуть, що остеопороз – це педіатрична проблема з геріатричними наслідками.

Гострим питанням залишається дитяче ожиріння. Діти, які страждають на ожиріння, піддаються більшому ризику розвитку діабету 2-го типу, астми, порушень сну, проблем з опорно-руховим апаратом і серцево-судинних захворювань у майбутньому, розвитку психологічних проблем та соціальної ізоляції. На відміну від дорослих людей, діти і підлітки не можуть обирати життєве середовище або продукти харчування, не в повній мірі здатні

розуміти тривалі наслідки своєї поведінки.