Всесвітній день боротьби з глаукомою (WGPA) 6 березня з 2020 року.
За даними статистики глаукому діагностують у 1-2% людей старше 40 років, але
близько 25% випадків захворювання залишаються невиявленими. Якщо патологію
діагностували у віці 40-45 років, то при відсутності лікування до 60-65 років людина
може повністю осліпнути. Фахівці попереджають тільки раннє виявлення і правильне
лікування захворювання дає змогу зберегти зір. Для цього необхідний регулярний
профілактичний огляд у офтальмолога. Лікарі радять проходити обстеження особам у
віці 35-40 років не рідше ніж 1 раз на 5 років, а тим, чий вік старший за 50 – кожні 2-3
роки.
Глаукома – це хронічне захворювання ока, що характеризується підвищенням
внутрішньоочного тиску (ВОТ) та ураження здорового нерва. Як правило, людина
непомітно та поступово втрачає зір аж до повної сліпоти. Відновити зір в такому разі не
можливо.
Серед всіх офтальмологічних захворювань глаукома є найпідступнішою.
До підвищення внутрішньо очного тиску призводить накопичення внутрішньо-
очної рідини внаслідок надмірної її продукції чи порушення виведення внаслідок змін
дренажної системи ока. Чому стають ці зміни достеменно не відомо.
В групі ризику знаходяться особи:
- у родичів, яких було діагностовано глаукому;
- особи старші 40 років, у яких внутрішньоочного тиску знаходиться у верхній межі
норми, або з підвищенням ВОТ незалежно від віку;
- з високим ступенем короткозорості після 40-50 років або далекозорості (особливо
жінки після 50 років);
- особи, в анамнезі, яких травми або запалені захворювання очей;
- особи старші за 60-70 років;
- хворі на діабет, ендокринні, нервові та кардіоваскулярні захворювання;
- особи, які тривалий час проходять курс лікування гормональними препаратами;
- зі знижками (щодо вікової норми) артеріального тиску.
Симптоми глаукоми можуть бути:
- біль, різь, відчуття важкості та почервоніння очей;
- звуження поля зору, затуманення, поява «сітки» перед очима;
- при погляді на яскраве світло з’являються «райдужні кола»;
- погіршення зору у вечірній та нічний час доби;
- відчуття підвищеного зволоження очей;
- незначні болі навколо очей.
Принципи і методи діагностики глаукоми:
Типометрія - вимір внутрішньо очного тиску.
Для уточнення діагнозу велике значення має дослідження добових коливань
тиску. Обов’язковим являється дворазове вимірювання тиску протягом дня: ранком в 8-
9 годин і ввечері в 18-20 годин. Тому для зручності хворого направляють в стаціонар.
Гоніоскопія. За допомогою гоніоскопу можна оцінити стан кута передньої
камери.
Периметрія – глаукома поступово вражає всі зорові функції, але найбільш
показовою є зміна полів зору. Початкові зміни є частково зворотними. Під своєчасній
терапії дефекти поля зору можуть зменшуватися або навіть зникати.
Топографічні виміри. Метод дозволяє контролювати динаміку водянистої
вологи, швидкість її продукції й легкість відтоку.
Біомікроскопія. За допомогою щілинної лампи можно оцінити стан переднього
відділу ока. Виявляється розширення зіниці, зменшення глибини передньої камери,
атрофія зіничного краю райдужки.
Офтальмоскопія. При початковій стадії глаукоми очне дно, як правило
нормальне. Згодом виявляється зміщення судинного пучка та диску здорового нерва та
атрофія здорового нерва.
Основні напрямки лікування глаукоми:
1. Стабілізація та нормалізація внутрішньоочного тиску.
2. Медикаментозне лікування для поліпшення кровообігу в оці.
3. Нормалізація обміну речовин в тканинах ока з метою впливати на дистрофічні
процеси, характерні для глаукоми.
Офтальмологи впевнені, що діагноз глаукома – не привід впадати у відчай. Адже
в більшості випадків перебіг цього захворювання контролюється за допомогою
медикаментозного або хірургічного втручання, або ж їх комбінації. Тому своєчасне
звернення до лікаря і рання діагностика допоможе зберегти один із найдивовижних
дарів природи – зір.
Рекомендації, що дозволяють зберегти зір потягом тривалого часу, для людей,
які живуть з глаукомою або мають фактори ризику її розвитку.
1. Обов’язково точно дотримуватися графіка прийому призначених лікарем крапель
проти глаукоми і не пропускати їх прийому жодного дня.
2. Дотримуйтеся особливо режиму праці та відпочинку:
- корисна рухливість, гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі;
- сон не менше 8 годин, спати рекомендується на високих подушках, оскільки низьке
положення голови сприяє застою крові та рідини в оці;
- не можна спати обличчям у низ;
- робота на близькій відстані (читання, рукоділля, приготування їжі) повинна
виконуватися при достатньому освітленні;
- при роботі за монітором треба робити регулярні перерви не менше 15 хвилин
приблизно через кожні півгодини;
- у вечірній час, при штучному освітленні за комп’ютер краще не сідати.
3. Працювати стільки скільки дозволяє Вам вік і загальний стан здоров’я, не
напружуйтеся.
4. Уникайте фізичних нервових перевантажень. Гранична вага, яку допустимо
піднімати – 10 кг.
5. Дивіться телевізор можно при хорошому освітленні (не в темряві) і в правильній позі,
щоб голова була ні нахилена, ні закинута.
6. Не рекомендовані гарячі ванни, сауни.
7. Корисно контролювати рівень стресу.
8. Обмежте споживання міцного чаю, кави, спиртних напоїв.
9. Виключати із раціону гострі, пряні, копчені, солоні продукти, які можуть викликати
до порушення водного режиму.
10. Протипоказано куріння.
11. Регулярно відвідуйте лікаря. Навіть при стабілізації внутрішньо очного тиску,
контрольне обстеження рекомендується кожні 3 місяці.
12. Харчуйтеся повноцінно і раціонально. Регулярно включайте у свій раціон
продукти, багаті антиоксидантами і цинком. Вітамін А захищає сітківку і покращує
кольоровий та нічний зір, а жирні кислоти Омега-3 зменшують ризик синдрому
«сухого ока» і запальних захворювань очей.
13. Не приймати лікарські засоби, які мають компоненти, що розширюють зірницю.
14. Двічі на рік проходити курси лікування, спрямовані на поліпшення
кровопостачання здорового нерву та його захист.
Не будьте байдужими до свого здоров’я!
Пам’ятайте про свій зір не лише 6 березня!
Дбайте про нього та регулярно проходьте медичні огляди із вимірюванням
внутрішньоочного тиску та перевіркою очного дна.