За даними нової доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Європейського респіраторного товариства, хронічні респіраторні хвороби діагностовані у 81,7 млн мешканців Європи.
Найважливішими чинниками ризику є вживання тютюну, забруднення повітря у приміщеннях і поза приміщеннями. У Європейському регіоні, де курять 25,3% дорослих (світовий показник - 20,9%), тютюн залишається причиною респіраторних захворювань, яку можливо усунути.
Поширення серед молоді електронних сигарет та виробів з тютюну, що нагріваються, збільшує ризик хвороб легень. Понад 90% населення Європейського Регіону дихає повітрям із надмірно високим рівнем забруднення твердими частинками, який значно перевищує встановлені ВООЗ норми безпеки.
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) та астма є найпоширенішими хронічними респіраторними захворюваннями. Майже 80% смертей, спричинених ними, припадають на ХОЗЛ.
З огляду на старіння населення та численні взаємопов’язані кризи, прогнозується, що кількість випадків ХОЗЛ зросте на 23% у світі до 2050 року, жінки постраждають більше.
Незважаючи на те, що хронічні респіраторні захворювання у багатьох випадках піддаються профілактиці та лікуванню, вони входять до числа провідних причин інвалідності та смерті в Європі, особливо як глибинні причини розвитку серцево-судинних захворювань, раку легень, діабету, психічних розладів. Можливості такого діагностичного інструменту як спірометрія залишаються обмеженими.
На рівні первинної медико-санітарної допомоги часто ставляться невірні діагнози або пацієнти несвоєчасно направляються до фахівців, а працівники охорони здоров’я не мають достатніх знань для виявлення хронічних респіраторних захворювань на ранній стадії. Існує проблема недостатньої обізнаності хворих і медичних працівників, що затримує своєчасну діагностику і госпіталізацію.
Стигма, пов’язана з респіраторними захворюваннями, пов’язана зі страхом отримання серйозного діагнозу. Хвороби легень залишаються величезною мірою недодіагностованими, їх лікування недостатньо організовано, а пов’язане з ними навантаження на системи охорони здоров’я у Європейському регіоні ВООЗ значно недооцінюється.
Автори доповіді представили справжній масштаб проблеми, обґрунтували необхідність невідкладних узгоджених заходів реагування. У багатьох країнах Європи регулярно проводяться медичні огляди для працівників групи високого ризику, включаючи рентгенівські обстеження, тести функції легень. Німеччина та Італія тестують працівників, які зазнають впливу кремнеземного пилу. Велика Британія проводить спірометричні тести для працівників будівництва. Угорщина зобов’язує проходити медичні огляди працівників сільського господарства та будівництва. У рамках Європейського плану боротьби з раком розглядається можливість використання в якості скринінгу низькодозової комп’ютерної томографії для осіб з високим ризиком раку легень.
Програма «Посилення скринінгу раку легень у Європі», що фінансується ЄС, випробовує інтегровані підходи у 15 країнах. В рамках проекту проведено навчання фахівців для охоплення людей, що належать до соціально незахищених груп, етнічних меншин, залучення їх до скринінгу. Мобільні КТ-пункти допомагають охопити людей у віддалених районах, а разом із КТ-скануванням проводяться тестування функції легень.
До березня 2025 року було обстежено понад 6 тисяч осіб з високим ризиком.
У доповіді ВООЗ представлено цінний досвід Сполученого Королівства. В рамках цільової Програми перевірки легень в країні здійснено скринінг більше 1 мільйона осіб з високим ризиком респіраторних хвороб, виявлено понад 5000 випадків патології, 75% з яких відносились до ранніх стадій раку легень. Особам з високим ризиком надіслані текстові повідомлення, проведені телефонні опитування, пропонування КТ-сканування у мобільному відділенні або у місцевій лікарні. У лютому 2025 року програма була перейменована у Програму скринінгу раку легень Національної служби охорони здоров’я для людей віком 55-74 роки. Особи з високим ризиком запрошуватимуться на спеціалізовані обстеження кожні 2 роки. Наразі перевірки стану легень доступні лише в деяких частинах Англії. Запровадження повсюдного цільового скринінгу планується до 2029 року з 1 мільйоном сканувань щороку з метою виявлення приблизно 9000 випадків раку на ранній стадії.
Очікується зменшення кількості смертей, спричинених раком легенів, який наразі забирає щорічно до 35 тисяч життів. Люди, які живуть з хронічними респіраторними хворобами, мають бути навчені самостійно управляти своїм захворюванням, що є ключем до досягнення найкращих клінічних результатів лікування, покращення якості життя, зменшення потреби в медичній допомозі. У практиці первинної медичної допомоги Великої Британії практикується підтримуване самостійне управління астмою як рутини.
У доповіді ВООЗ країнам пропонуються прагматичні рішення та практичний досвід різних країн на підтримку реалізації підходу, що охоплює весь життєвий цикл, що допоможе до 2050 року зробити Європу життєстійкою і готовою ефективно боротися з неінфекційними захворюваннями та порушеннями психічного здоров’я.
Метою «Рамкової програми для практичного впровадження підходу, що охоплює весь життєвий цикл», яка стартувала 27 червня 2025 року, є оптимізація збереження здоров’я людей різного віку в кожній країні. Траєкторія здоров’я включає хороший початок життя, оптимальний розвиток немовлят, дітей, підлітків та молоді, здоров’я та благополуччя дорослих, здорове старіння та гідна смерть у будь-якому віці. Європейське регіональне бюро ВООЗ закликає країни надати пріоритетне значення проблемі хронічних респіраторних захворювань в рамках більш широкої стратегії боротьби з неінфекційними захворюваннями.
Посилання на оригінал статті тут